Іноді на пляшці з вином можна побачити напис «Негоціант» (negociant або négociant-éleveur на французьких винах), після чого написано ім’я або назва компанії. Хто такий негоціант і в чому полягає його діяльність?
Спочатку негоціантами називали європейських купців – посередників між винними виробниками і покупцями. Купці закуповували великі обсяги вина прямо в бочках і витримували його в своїх підвалах. Після розливали і займалися тим, що зараз називають маркетингом, тобто просували вино на ринку.
Згодом функції негоціантів, в принципі, не змінилися, лише трохи розширилися. Зокрема, негоціанти можуть володіти виноградниками, тобто виступати і як виробники частині пропонованих ними вин. Також вони можуть закуповувати не вино в бочках, а сусло або навіть виноград, і виробляти вино на власних виноробнях.
Іноді вино від негоціанта – це ассамбляж(суміш), яке виробляє купець з вин, куплених у різних виробників. Іноді ж ассамбляж власного, виробленого негоціантом вина і вина, закупленого їм у інших виноробів.
Зазвичай негоціанти продають вино під своєю торговою маркою, або ж власні вина продаються під однією маркою, а вина з покупних виноматеріалів – під іншою або іншими.
Найвідомішою в світі негоціантскою маркою (і одним з найвідоміших винних виробників Франції) вважається Castel – сімейна компанія з Бордо, що продає до 600 млн. пляшок вина на рік по всьому світу.
ВЛАСНЕ ВИНО АБО НЕГОЦІАНТСКЕ – ЯКЕ КРАЩЕ?
Якість вина не залежить від того, чи пропонує його на ринку власне виробник або негоціант. Навіть у самих іменитих виробників іноді виходять невдалі вина. І навпаки, негоціант, відмінно розбираючись в виноробстві і / або запрошуючи енологів, технологів та інших фахівців, здатний створити вино більш ніж гідного якості.
Цінителі відзначають і такі закономірності: дорогі і дуже дорогі бордоський вина, вина з Ріохи або Тоскани зазвичай краще власні, а ось бургундські, навіть вищої цінової категорії, часто краще саме негоціантскі.
ЯК СТАТИ ВИННИМ НЕГОЦІАНТОМ?
Для початку потрібно володіти капіталом не меншим, ніж кількох сотень тисяч євро: ліцензії на торгівлю алкоголем, закупівлі вин або виноматеріалів і обладнання для їх подальшої обробки, оплата праці персоналу, витрати на просування – все це обходиться дорого.
Бажано мати зв’язки серед тих, хто зможе рекламувати пропоноване вами вино, реалізовувати його або безпосередньо закуповувати. Ми маємо на увазі рестораторів, власників або великих керівників магазинів, торгових мереж і т.п. І ще не менш важливо дійсно цікавитися культурою споживання вина, добре розбиратися в ній і в виноробстві. При наявності цих трьох складових шанс стати успішним негоціантом досить високий. Це хоч і непроста, але захоплююча та, при грамотному підході, вигідна справа.
